Мистецтво перемагати Ріккардо, Феттель і Хемілтон в ролі Зідана з Матерацці та інші підсумки уїк-енд

Божевільна, хаотична, скандальна, але ж яка цікава виявилася гонка в Азербайджані. Хто б міг подумати на початку перегонів, що перемога дістанеться Ріккардо, а на подіум зійдуть Боттас, який після зіткнення з Райкконеном у другому повороті та вимушеним піт-стопом програвав ціле коло, та Стролл – пілот, що тільки два тижні тому вперше в кар’єрі зумів фінішувати в топ-10! Однозначно можна сказати, що гонка в Баку мусить увійти до переліку найцікавіших за підсумками року. А якщо сюди ще й додати скандальну боротьбу двох лідерів особистого заліку, то від спеки сховатися вже не вийде.

Даніель Ріккардо уп’яте здобув перемогу на Гран Прі – здавалося б що тут дивного, адже мова йде про пілота третьої за швидкістю команди, людину, що у перший свій сезон в Ред Булл випередив напарника, яким був Феттель – на той момент чинний чемпіон. Проте якщо уважно придивитися до усіх тріумфів австралійця, то побачимо, що Даніель неймовірний щасливчик, адже всі його звитяги стали наслідками тих чи інших проблем лідерів, які б і мали перемагати в звичайних умовах. Просто нагадаю: Канада-14 – проблеми з гальмами на обох машинах Мерседес; Угорщина-14 – машина безпеки на трасі з’явилася тоді, коли Росберг вже не встигав заїхати в бокси, а Ріккардо встиг і за рахунок цього колом пізніше вийшов у лідери гонки; Бельгія-14 – Росберг з Хемілтон на 2-му колі зіткнулися, серйозно пошкодивши обидві машини; Малайзія-16 – на машині Льюіса, що упевнено лідирував в гонці, відмовляє мотор; ну і в неділю британець через проблеми з підголовником змушений був їхати на позаплановий піт-стоп, а Феттель – відбувати 10-секундний Stop&Go за безглузду нестриманість. Все це жодним чином не значить, що Ріккардо не заслужив свої перемоги, адже як колись сказав Рон Денніс «щоб фінішувати першим, спочатку треба фінішувати», а в Формулі 1 раптові непрогнозовані неприємності можуть виникнути коли завгодно – Макс Ферстаппен це підтвердить. Тут, до речі, варто пригадати і як минулого року через перестраховку Ред Булл в Іспанії виграв не австралієць, а Ферстаппен, двома тижнями пізніше помилка команди на піт-стопі вкрала у Даніеля ще одну очікувано-заслужену перемогу.

Водночас азербайджанський тріумф не звалився Ріккардо наче сніг на голову, а став наслідком продуманої тактики за існуючих обставин та вкрай розумного пілотування в гонці, чого не скажеш про кваліфікацію. З огляду на особливості роботи шин в Баку, було зрозуміло, що оптимальною буде тактика одного піт-стопа, адже привезені до Азербайджану шини залишали бажати кращого, крім того в гонці температура асфальту поступово знижалася. За таких умов навіть ранній піт-стоп хоча і вимушений, бо в один з гальмівних повітроводів потрапив уламок якоїсь з машин, не перекреслював шанси австралійця на пристойний результат. Звісно про перемогу тоді в стані Ред Булл ніхто і подумати не міг, про що чесно після гонки казали і Даніель, і Кріс Хорнер. Проте три появи на трасі машини безпеки нівелювали усі відставання, а рестарт після червоних прапорів дав можливість вести активну боротьбу за позиції. Ключовим же моментом для Ріккардо став останній рестарт в гонці, коли він одним маневром зумів виграти одразу дві позиції та перемістився з п’ятого на третє місце. Місце, що після вимушених зупинок в боксах Хемілтона з Феттелем перетворилося на перше.
Та на жаль (або може й на щастя – тут вже кому що більше подобається), разом із тим, що гонка вийшла великою мірою сенсаційною за результатом, про неї ще багато дискутуватимуть в контексті того, що відбулося між двома лідерами гонки (на той момент) і чемпіонату:

Звісно зрозуміло, що британські медіа вже у понеділок бажають крові й не надто стримуються в оцінках вчинку Феттеля, вважаючи покарання занадто м’яким. Так само зрозуміло і прагнення італійської преси перекласти частину відповідальності на Хемілтона. У цьому відношенні полярність думок та тональність висловлювань дуже показова – Daily Mail: “Феттель перетворив свою Феррарі на таран, а стюарди-боягузи дали йому лише 10-секундний Stop&Go за зумисний удар на очах у всього світу. Йому треба було показати чорний прапор. Заради безпеки інших пілотів треба було зупинити того, хто не може себе контролювати”, La Gazetta dello Sport: “У фіналі Кубку світу у 2006-му Марко Матерацці спровокував Зідана, і для Зінедіна гра на цьому завершилася. Хемілтон вчинив гірше, ніж Матерацці”. Я не просто так навів думки інших європейських видань – цей інцидент ще довго не сходитиме зі шпальт та інтернет-сторінок, в історії Формули 1 таких епізодів вистачало. Коли нерви максимально напружені, відповідальність за результат зашкалює, а головний конкурент знаходиться на відстані витягнутої руки, гонщики інколи чинили ще гірше, але нині мова не про історію, а сучасність.

Не думаю що варто надовго повертатися до причин конфлікту: Феттелю здалося, що Льюіс вирішив перевірити його реакцію на гальма. Тест німець не пройшов, бо своїм переднім крилом таки в’їхав у задню частину Мерседес, пошкодивши обидві машини, та свою більше. Суть в тому, що Себастьян не може не знати, що темп позаду машини безпеки обирає лідер – це його право і привілей, яким неодноразово користався і сам чотириразовий чемпіон. Найдивовижніше у цій ситуації є те, що британець на виході з повороту насправді не гальмував – це було видно на одному з численних повторів, який включав і дані телеметрії, він просто відпустив газ, а далі все зробила конфігурація траси завдяки якій уповільнення машини виявилося досить різким. Не менш дивним є й те, що в цьому самому місці Хемілтон так само вчиняв і на попередніх колах, тож Феттель не міг цього не знати. Так, саме місце для того, щоб відпустити машину безпеки вперед, британець обрав відверто невдало – але це не заборонено регламентом, до того ж лідер сильно ризикує, випробовуючи реакцію пілота позаду. В тунелі Монако у 2004-му для Міхаеля Шумахера це закінчилося сумно:

Водночас зумисне таранити іншу машину – таки заборонено. Можна зрозуміти лють Себастьяна, якого конкурент підловив на необачності, але неможливо ані зрозуміти, ані виправдати подальші дії німця.
Залишається питання адекватності покарання, про що пишуть в Англії – так, стюарди інкримінували Феттелю «небезпечну їзду», хоча могли і більш тяжку статтю застосувати, а разом із нею і серйозніше покарання. Теоретично все могло завершитися і чорними прапорами, тож Себастьяну певною мірою ще пощастило. Проте, разом із штрафом під час самої гонки німець отримав 3 штрафні бали, довівши загальну їх кількість до 9. Таким чином будь-який необережний або безглуздий маневр на наступному етапі може призвести до чергового штрафу, а при 12 балах гонщик отримує дискваліфікацію на один етап. Отже в Шпільберзі Феттель повинен бути самою чемністю, адже 2 бали з його 9 згорять тільки перед британським Гран Прі.

Якщо з питанням хто виграв, а хто програв внаслідок інциденту в принципі зрозуміло, то залишається ще звернути увагу й на те, що Феттель своїми руками профукав перемогу, яка однозначно дісталася б йому після вимушеного піт-стопу Хемілтона. І відрив у чемпіонаті був би не 14, а 27 очок, то невже таран на 19-му колі був того вартий? Зрештою, відповідь на це, як і багато інших питань ми дізнаємося лише восени.
Цілком заслужено Форс Індія наразі є «кращою серед інших», посідаючи четверте місце в Кубку конструкторів, от тільки команді варто дуже серйозно поговорити зі своїми пілотами. В Монреалі через небажання Переса пропустити Окона «індуси» втратили і шанс на подіум, і Феттеля в підсумку пропустили. В Баку ситуація виявилася іще гіршою – зіткнення Серхіо з Естебаном вивело мексиканця з гри, а француз з проколотим колесом забагато втратив. Якби не цей інцидент, то команда цілком серйозно могла б претендувати і на перемогу, але надмірне бажання напарників довести один одному хто в домі хазяїн завершилося справжнісіньким фіаско. Якщо ж Стролл відчув упевненість у власних силах, то колективу з Сільверстоуна варто переглянути підходи до роботи з гонщиками і часом застосовувати командну тактику якщо вони збираються зберегти свою позицію в чемпіонаті.

Чи можна за одну гонку зійти двічі – здавалося б абсолютно парадоксальне питання для Формули 1, але гонка в Баку показала, що таки можна. Для Переса з Райкконеном гонка закінчилася після 19 кіл через аварію напарників по Форс Індії та уламки на трасі. Проте під час червоних прапорів механіки полагодили обидві машини і Чеко з Кімі повернулися в гонку з відставанням у два кола. Здавалося б сенсу в цьому немає жодного, бо повернутися в топ-10 неможливо. Та розрахунок команд полягав у тому, щоб дочекатися ближче до кінця перегонів – а раптом сходів буде більше і навіть будучи коловими можна заробити очки. Необхідної кількості сходів не сталося, а машини на 100% справними не були, тож не дивно що наприкінці дистанції команди вирішили зняти своїх пілотів. Тож Райкконен з Пересом по-справжньому зійшли двічі за одну гонку.
P.S. Традиційно абзац про Макларен і Алонсо: нарешті техніка не підвела іспанця, який приніс команді перші очки в сезоні. Позаяк особливої радості в боксах не було – всі чудово розуміють, що в такій хаотичній гонці досягти можна було і більшого, та й славетна команда в Формулі 1 точно не для того, щоб фінішувати наприкінці десятки. Фернандо навіть не втримався і сказав, що «за нормальних умов» міг би виграти Гран Прі. Навряд чи треба спеціально пояснювати що саме дворазовий чемпіон назвав «нормальними умовами».
В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.